«Френні та Зуї» — це своєрідний «аматорський фільм у прозі», як зауважує Селінджер, а точніше один із його альтер-его. Два оповідання, об’єднані під однією обкладинкою, становлять одну із ліній родинної саги Глассів, артистичних батьків напівірландців-напівєвреїв, які мігрували до США та надбали сімох дітей. Найстарші з них, Бадді та Сеймур, пильнують виховання ...