Сімнадцятирічна Шарлотта Девіс — понівечена. У свої роки Чарлі вже втратила більше, ніж інші втрачають за все життя. Проте вона навчилася забувати й відпускати: скло, що врізається в шкіру, випалює смуток — і зрештою в душі не залишається нічого, крім спокою. І ти вже не думаєш про батька, якого забрала річка. Або найкращу подругу, що пішла назавжди. Чи матір, яка зреклася тебе…...